зобиджати

і зобижа́ти, -а́ю, -а́єш, недок., зоби́дити, -джу, -диш, док., перех., розм.

1) Викликати у кого-небудь почуття образи; ображати, скривджувати. || Безчестити (жінок, дівчат).

2) Заподіювати кому-небудь матеріальні збитки, кривдити в чому-небудь.

3) перев. чим. Давати що-небудь, наділяти чимось у меншій мірі, ніж потрібно, позбавляти чогось.